СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ВІСНИК. ВИПУСК No 4
Редколегія фахового збірника наукових праць «Східноєвропейський історичний вісник»
запрошує до участі у публікації чергового номера видання – випуск No 4, якого передбачається у жовтні-листопаді 2017 року. Матеріали просимо надсилати до 30 вересня 2017 року.
Збірник індексується в міжнародних базах даних: Cite Factor, Directory of Research Journals
Indexing, Journal Index, Polish Scholarly Bibliography, Research Bible, Scientific Indexing Services
Проблематика збірника наукових праць: актуальні проблеми історії України, всесвітньої
історії, міжнародних відносин, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, теорії і методології історичної науки, археології, етнології, історії науки й техніки.
До друку приймаються наукові статті, доповіді і повідомлення, публікації документів і пам’яток, історичні довідки, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про
наукові події й заходи українською або англійською мовами.
ВИМОГИ ДО АВТОРСЬКИХ РУКОПИСІВ
До друку приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.
Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за
точність викладених фактів, цитат і посилань. Статті, оформлення яких не відповідає вказаним
вимогам, не приймаються до друку.
Обов’язкові елементи публікації:
1. Обсяг статті – 12–20 сторінок (20 000 – 40 000 друкованих знаків із пробілами) (кегль
14, Times N Roman, інтервал – 1,5; текст повинен бути надрукований з одного боку аркуша; верхнє, нижнє, ліве, праве поле – 20 мм.; текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки; сторінки без нумерації.
Абзацні відступи форматувати за таким алгоритмом: виділити необхідний текст; у діалоговому
вікні «Абзац» виставити такі параметри: вирівнювання – по ширині, відступ справа – 0 см, відступ зліва – 0 см, інтервал перед – 0 пт, інтервал після – 0 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 рядка, відступ першого рядка – 1,25 см. Заборонено форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора.
Таблиці створювати автоматично через меню «Таблиця – Вставити таблицю» й нумерувати
послідовно. Праворуч над назвою таблиці розміщувати напис «Таблиця» із зазначенням її номера (виділяти курсивним накресленням). Назву таблиці наводити посередині сторінки симетрично до тексту, виділивши жирним накресленням. На всі таблиці мають бути посилання у тексті («табл. ....», «у табл. ...», «див. табл. ...»).
Ілюстрації до тексту подавати окремими файлами у форматі .JPEG з послідовною нумерацією
арабськими цифрами та підписом. Посилання на ілюстрації в тексті вказувати їх порядковим номером («рис. ...», «фото ...», «схема ...»).
2. Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) та номер ORCID (http://orcid.org/)
розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Визначає індекс УДК та номер ORCID (http://orcid.org/) автор.
3. Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію
псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з
вирівнюванням по центру. Подається українською, англійською та російською мовами.
4. Відомості про автора (авторів) вказують праворуч над назвою публікації (команда –
вирівнювання по правому краю тексту) із зазначенням імені / ініціалів і прізвища; рядком нижче – наукового ступеня і вченого звання; посади, місця роботи (повна назва); ще рядком нижче – населеного пункту (в дужках), де живе або працює автор, назви країни, e-mail. Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише
курсивом. Подається українською, англійською та російською мовами.
5. Анотація подається українською, англійською та російською мовами. Побудова:
характеристика основної теми, проблеми, мети, узагальнених результатів. Середній обсяг анотації – не менше 500 друкованих знаків. Анотації англійською мовою – 2500 – 3000 друкованих знаків.
Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу анотацій.
6. Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку
несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською, англійською та російською мовами.
7. Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка
проблеми; аналіз досліджень; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки. Усі частини статті повинні бути виділені.
8. Список використаної літератури – оформляти СУВОРО відповідно до вказаних
вимог. На всі літературні джерела в статті повинні бути посилання. Бібліографічні посилання у тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [4, 6], [4; 7; 8], [4, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.
Бібліографічні джерела наводяться за абеткою. Публікації латиницею розташовуються після видань, надрукованих кирилицею. Бібліографічні відомості про джерела оформлюються згідно з вимогами державного стандарту.
9. У списку літератури повинне бути хоча б одне джерело із попередніх випусків збірника
“Східноєвропейський історичний вісник”. Архів випусків: (http://ddpu.drohobych.net/ehbull/archive/)
10. Транслітерація (References). Для транслітерації українського тексту слід опиратися на
Постанову Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. No 55 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF), сайт Онлайн транслітерації http://ukrlit.org/index.php. Для транслітерації російського тексту – систему Держдепартаменту США (http://shub123.ucoz.ru/Sistema_transliterazii.html) (див. відповідний Зразок).
11. Рекомендація кафедри установи або рецензія доктора наук для аспірантів.
12. Відомості про автора (авторів) – наприкінці статті, прізвище ім’я по-батькові, науковий
ступінь, вчене звання (довідка про автора), домашня адреса, контактні телефони, емейл, No відділення “Нової пошти” для отримання збірника.
13. При наборі тексту слід дотримуватися таких загальних норм:
- між словами ставити тільки один пробіл;
- розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку
має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то,
ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;
- не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);
- відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і
літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; No 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.);
- відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після
переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);
- скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);
- лапки використовувати парні лапки («»);
- апостроф має виглядати так – ’ ;
- дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний
пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);
- часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);
- у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити
нерозривний пробіл (13 255; 457 357; 46 532,5 кг.);
- будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном: [текст. – Авт.].
Приймаються до друку статті українською, російською, польською, англійською мовами.
ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
Наукові статті необхідно підписувати за прізвищем автора (наприклад, Іваненко.rtf), окремим
файлом подавати відомості про автора (Відомості_Іваненко.rtf). та зберігати у текстовому форматі RTF
Вартість однієї сторінки статті – 35 грн.
Доктори наук друкуються безкоштовно (до 12 сторінок) за умови отримання лише електронного варіанту журналу. За необхідності друкованого примірника сплачується 200 грн. за примірник і пересилку Новою поштою.
Статті англійською мовою публікуються безкоштовно.
Матеріали просимо подавати до 30 вересня 2017 року на e-mail: vilnickiy@gmail.com
(Ільницький Василь Іванович, тел. 067-127-58-03); halivm@yahoo.com (Галів Микола Дмитрович,
тел. 067-37-35-535).
Грошовий переказ коштів за публікацію статті здійснюється після підтвердження інформації про прийняття матеріалів до друку.
Розсилка збірника проводиться за рахунок коштів автора через «Нову пошту».
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
УДК 94(477.8):355.316«1945–1954»
Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ,
orcid.org/0000-0002-4969-052X
доктор історичних наук,
доцент кафедри нової та новітньої історії України
Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франкa
vilnickiy@gmail.com
ВИКОРИСТАННЯ РАДЯНСЬКИМИ СИЛОВИМИ ОРГАНАМИ АГЕНТУРНО-
ІНФОРМАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ У БОРОТЬБІ ІЗ ПІДПІЛЛЯМ
У КАРПАТСЬКОМУ КРАЇ ОУН (1945 – 1954)
У статті на основі невідомих і маловідомих документів розкривається один із методів
боротьби радянських репресивно-каральних органів проти українського визвольного руху –
використання агентурно-інформаційної мережі. Встановлені основні принципи залучення включення до агентури. Виявлено, що їхніми головними завданнями стали не лише фізичне знищення чи захоплення підпільників і повстанці, їхніх ліній зв’язку, кореспонденції, криївок, але й дискредитація цілого руху в очах місцевого населення. Вперше наводяться кількісні показники агентурно-інформативного апарату.
Ключові слова: агентурно-інформаційна мережа, український визвольний рух, Карпатський край ОУН.
Літ. 80.
Vasyl ILNYTSKYI,
Ph.D. hab (History), Associate Professor of Ukraine’s New and Modern History Department
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University
(Ukraine, Drohobych) vilnickiy@gmail.com
THE USE BY THE STATE FORCE ORGANS OF THE INTELLIGENCE
AND INFORMATION NETWORK DURING THE STRUGGLE AGAINST
THE UNDERGROUND IN THE CARPATHIAN AREA OF THE OUN (1945 – 1954)
Along with operations conducted by the military and extraordinary committee members aimed to do
away with the OUN, the state punitive organs began the work of intelligence agents directed to create of an information agents apparatus, as well as to form special fighting groups. Special agents fulfilled also other functions, disrupting the unity of the nationalist organizations from inside was among them. It is noteworthy, that it was that method of fighting agents which was used most frequently.
In order to increase ability to work the punitive organs conducted special training of intelligence agents, whose principal task was to supply qualified cadres. The Soviet repressive-punitive system used to enact various categories of agents depending on their functional duties (agent-fighter, external agent, internal agent, twin agent, agent-signaller, route agent, agent-propagandist, agent-raider, informer, agent «empowered to act for somebody», etc.
Capable for work and valuable agents were acquired by means of secret capture of the OUN members during operations and local recruiting. Besides, agents were enlisted from-among members of former clandestine groups and orderlies of the OUN with legal residence, who worked at factories and other industrial establishments. The recruiting process took a long time and consisted of several stages. The strength of Soviet secret service was considerable. Against every OUN’s unit (whether sectional, district, supra-district, regional, or areal) and every UPA department the intelligence cooked up charges, and later, after the necessary persons were liquidated, the cases were closed lest new or renewed units were found out for what reason new cases were opened (predominantly, under corresponding other titles). However, the expectations of the Soviet power for quick and complete destruction of the liberation movement failed. Therefore, agent work became distributed in all possible forms. As a rule, in the complex of anti-nationalistic operations to agent training the central place was dedicated. It is remarkable, that the aforementioned fighting means proved very – or even very much – effective.
Key words: intelligence and information network, Ukrainian liberation movement of the OUN
Carpathian region.
Ref. 80.
Василий ИЛЬНИЦКИЙ,
доктор исторических наук,
доцент кафедры новой и новейшей истории Украины
Дрогобычского государственного педагогического
университета имени Ивана Франко
vilnickiy@gmail.com
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОВЕТСКИМИ СИЛОВЫХ ОРГАНОВ АГЕНТУРНО-
ИНФОРМАЦИОННОЙ СЕТИ В БОРЬБЕ ИЗ ПОДПОЛЬЯ
В КАРПАТСКОМ КРАЕ ОУН (1945 – 1954)
В статье на основе неизвестных и малоизвестных документов раскрывается один из методов
борьбы советских репрессивно-карательных органов против украинского освободительного движения – использование агентурно-информационной сети. Установлены основные принципы привлечения включения в агентуры. Выявлено, что их главными задачами стали не только физическое уничтожение или захват подпольщиков и повстанцы, их линий связи, корреспонденции, укрытий, но и дискредитация целого движения в глазах местного населения. Впервые приводятся количественные показатели агентурно-информативного аппарата.
Ключевые слова: агентурно-информационная сеть, украинское освободительное движение,
Карпатский край ОУН.
Лит. 80.
ТЕКСТ СТАТТІ
Постановка проблеми;
Аналіз досліджень;
Мета статті;
Виклад основного матеріалу;
Висновки.
Усі частини статті повинні бути виділені.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. 1. Бурдс Д. «Москальки»: женщины-агенты и националистическое подполье на Западной
Украине, 1944–1948 / Д. Бурдс. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:
http://www.history.neu.edu/fac/burds/Burds- Moskalki.pdf (15.11.2004). – Назва екрану.
2. 2. Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБУ). – Ф. 2-Н. –
Оп. 106 (1954). – Спр. 1. – 350 арк.
3. 3. Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Ф. П-5001. – Оп. 6. – Спр. 58. –
260 арк.
4. 4. Ільницький В. Основні форми співпраці українського визвольного руху з різними
соціальними групами населення у Карпатському краї ОУН / В. Ільницький // Східноєвропейський
історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Посвіт, 2017. – Вип. 2. – С. 31–49.
5. 5. http://www.poshuk-lviv.org.ua/zut/index.htmКентій А. В. Українська повстанська армія в
1944–1945 рр. / А. В. Кентій. – К.: Інститут історії України НАН України, 1999. – 220 с.
6. 6. Літопис Української Повстанської Армії. Нова серія. – Т. 5: Боротьба проти УПА і
націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-
КДБ (1943–1959) / [упоряд. Анатолій Кентій, Володимир Лозицький, Ірина Павленко]. – К.; Торонто:
Літопис УПА, 2002. – Кн. 2: 1946 – 1947. – 572 с.
REFERENCES
1. Burds D. «Moskalky»: zhenshchynы-ahentы y natsyonalystycheskoe podpole na Zapadnoi
Ukrayne, 1944–1948 / D. Burds. – [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: URL:
http://www.history.neu.edu/fac/burds/Burds- Moskalki.pdf (15.11.2004). – Nazva ekranu.
2. Haluzevyi derzhavnyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy (dali – HDA SBU). – F. 2-N. – Op.
106 (1954). – Spr. 1. – 350 ark.
3. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti (dali – DALO). – F. P-5001. – Op. 6. – Spr. 58. – 260 ark.
4. Ilnytskyi V. Osnovni formy spivpratsi ukrainskoho vyzvolnoho rukhu z riznymy sotsialnymy
hrupamy naselennia u Karpatskomu krai OUN / V. Ilnytskyi // Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk /
[holovnyi redaktor V. Ilnytskyi]. – Drohobych: Posvit, 2017. – Vyp. 2. – S. 31–49.
5. Kentii A. V. Ukrainska povstanska armiia v 1944–1945 rr. / A. V. Kentii. – K.: Instytut istorii
Ukrainy NAN Ukrainy, 1999. – 220 s.
6. Litopys Ukrainskoi Povstanskoi Armii. Nova seriia. – T. 5: Borotba proty UPA i
natsionalistychnoho pidpillia: informatsiini dokumenty TsK KP(b)U, obkomiv partii, NKVS-MVS, MDB-
KDB (1943–1959) / [uporiad. Anatolii Kentii, Volodymyr Lozytskyi, Iryna Pavlenko]. – K.; Toronto: Litopys
UPA, 2002. – Kn. 2: 1946 – 1947. – 572 s.
Статтю подано до редколегії 10.04.2017 р.
Зразок довідки для авторів, що надсилають статті до редакції наукового збірника
«СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ВІСНИК».
Заповнену авторську довідку просимо надсилати у засканованому вигляді.
АВТОРСЬКА ДОВІДКА
Прошу опублікувати у збірнику наукових праць «Східноєвропейський історичний вісник».
статтю
______________________________________________________________________
назва статті (подавати малими літерами)
Відомості про Автора (зразок заповнення):
Відомості про
Автора:
Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання,
посада, назва установи / навчального закладу
Українською мовою
Іваненко Іван Іванович – кандидат історичних наук, доцент
кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка
Російською мовою
(Вказати відомості російською мовою)
Англійською мовою
(Вказати відомості англійською мовою)
Контактні
телефони автора,
E-mail, поштова
адреса
дом. адреса: Львівська обл., 82100 Дрогобич, вул. Шевченка, 90/4,
кв. 11
роб. адреса: Львівська обл., 82100 Дрогобич, вул. Лесі Українки,
46
тел. 066 33 45 123
dai1989@gmail.com
No відділення “Нової пошти” для отримання збірника
Авторам, які не мають наукового ступеня,
бажано заповнити відомості про наукового керівника
Прізвище
Ім’я
По батькові
Науковий ступінь
Вчене звання
Посада
Назва установи /
навчального закладу
Автор надає право редакції «Східноєвропейського історичного вісника» розміщувати свою
статтю повністю або частково у наукометричних та наукових базах, ресурсах відкритого доступу,
у мережі Інтернет
_______________________
підпис
Автор несе всю відповідальність за зміст цієї статті та факт її публікації.
Автор підтверджує, що в матеріалах статті не містяться відомості, заборонені до опублікування, і
тому стаття може бути надрукована у відкритому друці.
Автор підтверджує, що надані матеріали раніше не публікувалися і не передавалися для
публікування до інших видань, а також містять достовірну інформацію.
_________________________ __________________/______________/
Редколегія фахового збірника наукових праць «Східноєвропейський історичний вісник»
запрошує до участі у публікації чергового номера видання – випуск No 4, якого передбачається у жовтні-листопаді 2017 року. Матеріали просимо надсилати до 30 вересня 2017 року.
Збірник індексується в міжнародних базах даних: Cite Factor, Directory of Research Journals
Indexing, Journal Index, Polish Scholarly Bibliography, Research Bible, Scientific Indexing Services
Проблематика збірника наукових праць: актуальні проблеми історії України, всесвітньої
історії, міжнародних відносин, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, теорії і методології історичної науки, археології, етнології, історії науки й техніки.
До друку приймаються наукові статті, доповіді і повідомлення, публікації документів і пам’яток, історичні довідки, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про
наукові події й заходи українською або англійською мовами.
ВИМОГИ ДО АВТОРСЬКИХ РУКОПИСІВ
До друку приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.
Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за
точність викладених фактів, цитат і посилань. Статті, оформлення яких не відповідає вказаним
вимогам, не приймаються до друку.
Обов’язкові елементи публікації:
1. Обсяг статті – 12–20 сторінок (20 000 – 40 000 друкованих знаків із пробілами) (кегль
14, Times N Roman, інтервал – 1,5; текст повинен бути надрукований з одного боку аркуша; верхнє, нижнє, ліве, праве поле – 20 мм.; текст набирається без переносів, на всю ширину сторінки; сторінки без нумерації.
Абзацні відступи форматувати за таким алгоритмом: виділити необхідний текст; у діалоговому
вікні «Абзац» виставити такі параметри: вирівнювання – по ширині, відступ справа – 0 см, відступ зліва – 0 см, інтервал перед – 0 пт, інтервал після – 0 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 рядка, відступ першого рядка – 1,25 см. Заборонено форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора.
Таблиці створювати автоматично через меню «Таблиця – Вставити таблицю» й нумерувати
послідовно. Праворуч над назвою таблиці розміщувати напис «Таблиця» із зазначенням її номера (виділяти курсивним накресленням). Назву таблиці наводити посередині сторінки симетрично до тексту, виділивши жирним накресленням. На всі таблиці мають бути посилання у тексті («табл. ....», «у табл. ...», «див. табл. ...»).
Ілюстрації до тексту подавати окремими файлами у форматі .JPEG з послідовною нумерацією
арабськими цифрами та підписом. Посилання на ілюстрації в тексті вказувати їх порядковим номером («рис. ...», «фото ...», «схема ...»).
2. Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) та номер ORCID (http://orcid.org/)
розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Визначає індекс УДК та номер ORCID (http://orcid.org/) автор.
3. Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію
псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з
вирівнюванням по центру. Подається українською, англійською та російською мовами.
4. Відомості про автора (авторів) вказують праворуч над назвою публікації (команда –
вирівнювання по правому краю тексту) із зазначенням імені / ініціалів і прізвища; рядком нижче – наукового ступеня і вченого звання; посади, місця роботи (повна назва); ще рядком нижче – населеного пункту (в дужках), де живе або працює автор, назви країни, e-mail. Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише
курсивом. Подається українською, англійською та російською мовами.
5. Анотація подається українською, англійською та російською мовами. Побудова:
характеристика основної теми, проблеми, мети, узагальнених результатів. Середній обсяг анотації – не менше 500 друкованих знаків. Анотації англійською мовою – 2500 – 3000 друкованих знаків.
Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу анотацій.
6. Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку
несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською, англійською та російською мовами.
7. Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка
проблеми; аналіз досліджень; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки. Усі частини статті повинні бути виділені.
8. Список використаної літератури – оформляти СУВОРО відповідно до вказаних
вимог. На всі літературні джерела в статті повинні бути посилання. Бібліографічні посилання у тексті беруться у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяються комою з пробілом, номера джерел – крапкою з комою, напр.: [4], [4, 6], [4; 7; 8], [4, 21; 9, 117]. У реченні крапка ставиться після дужок, посилань.
Бібліографічні джерела наводяться за абеткою. Публікації латиницею розташовуються після видань, надрукованих кирилицею. Бібліографічні відомості про джерела оформлюються згідно з вимогами державного стандарту.
9. У списку літератури повинне бути хоча б одне джерело із попередніх випусків збірника
“Східноєвропейський історичний вісник”. Архів випусків: (http://ddpu.drohobych.net/ehbull/archive/)
10. Транслітерація (References). Для транслітерації українського тексту слід опиратися на
Постанову Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. No 55 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF), сайт Онлайн транслітерації http://ukrlit.org/index.php. Для транслітерації російського тексту – систему Держдепартаменту США (http://shub123.ucoz.ru/Sistema_transliterazii.html) (див. відповідний Зразок).
11. Рекомендація кафедри установи або рецензія доктора наук для аспірантів.
12. Відомості про автора (авторів) – наприкінці статті, прізвище ім’я по-батькові, науковий
ступінь, вчене звання (довідка про автора), домашня адреса, контактні телефони, емейл, No відділення “Нової пошти” для отримання збірника.
13. При наборі тексту слід дотримуватися таких загальних норм:
- між словами ставити тільки один пробіл;
- розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку
має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то,
ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;
- не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);
- відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і
літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; No 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.);
- відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після
переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);
- скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);
- лапки використовувати парні лапки («»);
- апостроф має виглядати так – ’ ;
- дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний
пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);
- часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);
- у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити
нерозривний пробіл (13 255; 457 357; 46 532,5 кг.);
- будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном: [текст. – Авт.].
Приймаються до друку статті українською, російською, польською, англійською мовами.
ОБОВ’ЯЗКОВО!!!
Наукові статті необхідно підписувати за прізвищем автора (наприклад, Іваненко.rtf), окремим
файлом подавати відомості про автора (Відомості_Іваненко.rtf). та зберігати у текстовому форматі RTF
Вартість однієї сторінки статті – 35 грн.
Доктори наук друкуються безкоштовно (до 12 сторінок) за умови отримання лише електронного варіанту журналу. За необхідності друкованого примірника сплачується 200 грн. за примірник і пересилку Новою поштою.
Статті англійською мовою публікуються безкоштовно.
Матеріали просимо подавати до 30 вересня 2017 року на e-mail: vilnickiy@gmail.com
(Ільницький Василь Іванович, тел. 067-127-58-03); halivm@yahoo.com (Галів Микола Дмитрович,
тел. 067-37-35-535).
Грошовий переказ коштів за публікацію статті здійснюється після підтвердження інформації про прийняття матеріалів до друку.
Розсилка збірника проводиться за рахунок коштів автора через «Нову пошту».
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
УДК 94(477.8):355.316«1945–1954»
Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ,
orcid.org/0000-0002-4969-052X
доктор історичних наук,
доцент кафедри нової та новітньої історії України
Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франкa
vilnickiy@gmail.com
ВИКОРИСТАННЯ РАДЯНСЬКИМИ СИЛОВИМИ ОРГАНАМИ АГЕНТУРНО-
ІНФОРМАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ У БОРОТЬБІ ІЗ ПІДПІЛЛЯМ
У КАРПАТСЬКОМУ КРАЇ ОУН (1945 – 1954)
У статті на основі невідомих і маловідомих документів розкривається один із методів
боротьби радянських репресивно-каральних органів проти українського визвольного руху –
використання агентурно-інформаційної мережі. Встановлені основні принципи залучення включення до агентури. Виявлено, що їхніми головними завданнями стали не лише фізичне знищення чи захоплення підпільників і повстанці, їхніх ліній зв’язку, кореспонденції, криївок, але й дискредитація цілого руху в очах місцевого населення. Вперше наводяться кількісні показники агентурно-інформативного апарату.
Ключові слова: агентурно-інформаційна мережа, український визвольний рух, Карпатський край ОУН.
Літ. 80.
Vasyl ILNYTSKYI,
Ph.D. hab (History), Associate Professor of Ukraine’s New and Modern History Department
Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University
(Ukraine, Drohobych) vilnickiy@gmail.com
THE USE BY THE STATE FORCE ORGANS OF THE INTELLIGENCE
AND INFORMATION NETWORK DURING THE STRUGGLE AGAINST
THE UNDERGROUND IN THE CARPATHIAN AREA OF THE OUN (1945 – 1954)
Along with operations conducted by the military and extraordinary committee members aimed to do
away with the OUN, the state punitive organs began the work of intelligence agents directed to create of an information agents apparatus, as well as to form special fighting groups. Special agents fulfilled also other functions, disrupting the unity of the nationalist organizations from inside was among them. It is noteworthy, that it was that method of fighting agents which was used most frequently.
In order to increase ability to work the punitive organs conducted special training of intelligence agents, whose principal task was to supply qualified cadres. The Soviet repressive-punitive system used to enact various categories of agents depending on their functional duties (agent-fighter, external agent, internal agent, twin agent, agent-signaller, route agent, agent-propagandist, agent-raider, informer, agent «empowered to act for somebody», etc.
Capable for work and valuable agents were acquired by means of secret capture of the OUN members during operations and local recruiting. Besides, agents were enlisted from-among members of former clandestine groups and orderlies of the OUN with legal residence, who worked at factories and other industrial establishments. The recruiting process took a long time and consisted of several stages. The strength of Soviet secret service was considerable. Against every OUN’s unit (whether sectional, district, supra-district, regional, or areal) and every UPA department the intelligence cooked up charges, and later, after the necessary persons were liquidated, the cases were closed lest new or renewed units were found out for what reason new cases were opened (predominantly, under corresponding other titles). However, the expectations of the Soviet power for quick and complete destruction of the liberation movement failed. Therefore, agent work became distributed in all possible forms. As a rule, in the complex of anti-nationalistic operations to agent training the central place was dedicated. It is remarkable, that the aforementioned fighting means proved very – or even very much – effective.
Key words: intelligence and information network, Ukrainian liberation movement of the OUN
Carpathian region.
Ref. 80.
Василий ИЛЬНИЦКИЙ,
доктор исторических наук,
доцент кафедры новой и новейшей истории Украины
Дрогобычского государственного педагогического
университета имени Ивана Франко
vilnickiy@gmail.com
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СОВЕТСКИМИ СИЛОВЫХ ОРГАНОВ АГЕНТУРНО-
ИНФОРМАЦИОННОЙ СЕТИ В БОРЬБЕ ИЗ ПОДПОЛЬЯ
В КАРПАТСКОМ КРАЕ ОУН (1945 – 1954)
В статье на основе неизвестных и малоизвестных документов раскрывается один из методов
борьбы советских репрессивно-карательных органов против украинского освободительного движения – использование агентурно-информационной сети. Установлены основные принципы привлечения включения в агентуры. Выявлено, что их главными задачами стали не только физическое уничтожение или захват подпольщиков и повстанцы, их линий связи, корреспонденции, укрытий, но и дискредитация целого движения в глазах местного населения. Впервые приводятся количественные показатели агентурно-информативного аппарата.
Ключевые слова: агентурно-информационная сеть, украинское освободительное движение,
Карпатский край ОУН.
Лит. 80.
ТЕКСТ СТАТТІ
Постановка проблеми;
Аналіз досліджень;
Мета статті;
Виклад основного матеріалу;
Висновки.
Усі частини статті повинні бути виділені.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. 1. Бурдс Д. «Москальки»: женщины-агенты и националистическое подполье на Западной
Украине, 1944–1948 / Д. Бурдс. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:
http://www.history.neu.edu/fac/burds/Burds- Moskalki.pdf (15.11.2004). – Назва екрану.
2. 2. Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі – ГДА СБУ). – Ф. 2-Н. –
Оп. 106 (1954). – Спр. 1. – 350 арк.
3. 3. Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Ф. П-5001. – Оп. 6. – Спр. 58. –
260 арк.
4. 4. Ільницький В. Основні форми співпраці українського визвольного руху з різними
соціальними групами населення у Карпатському краї ОУН / В. Ільницький // Східноєвропейський
історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. – Дрогобич: Посвіт, 2017. – Вип. 2. – С. 31–49.
5. 5. http://www.poshuk-lviv.org.ua/zut/index.htmКентій А. В. Українська повстанська армія в
1944–1945 рр. / А. В. Кентій. – К.: Інститут історії України НАН України, 1999. – 220 с.
6. 6. Літопис Української Повстанської Армії. Нова серія. – Т. 5: Боротьба проти УПА і
націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-
КДБ (1943–1959) / [упоряд. Анатолій Кентій, Володимир Лозицький, Ірина Павленко]. – К.; Торонто:
Літопис УПА, 2002. – Кн. 2: 1946 – 1947. – 572 с.
REFERENCES
1. Burds D. «Moskalky»: zhenshchynы-ahentы y natsyonalystycheskoe podpole na Zapadnoi
Ukrayne, 1944–1948 / D. Burds. – [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: URL:
http://www.history.neu.edu/fac/burds/Burds- Moskalki.pdf (15.11.2004). – Nazva ekranu.
2. Haluzevyi derzhavnyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy (dali – HDA SBU). – F. 2-N. – Op.
106 (1954). – Spr. 1. – 350 ark.
3. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti (dali – DALO). – F. P-5001. – Op. 6. – Spr. 58. – 260 ark.
4. Ilnytskyi V. Osnovni formy spivpratsi ukrainskoho vyzvolnoho rukhu z riznymy sotsialnymy
hrupamy naselennia u Karpatskomu krai OUN / V. Ilnytskyi // Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk /
[holovnyi redaktor V. Ilnytskyi]. – Drohobych: Posvit, 2017. – Vyp. 2. – S. 31–49.
5. Kentii A. V. Ukrainska povstanska armiia v 1944–1945 rr. / A. V. Kentii. – K.: Instytut istorii
Ukrainy NAN Ukrainy, 1999. – 220 s.
6. Litopys Ukrainskoi Povstanskoi Armii. Nova seriia. – T. 5: Borotba proty UPA i
natsionalistychnoho pidpillia: informatsiini dokumenty TsK KP(b)U, obkomiv partii, NKVS-MVS, MDB-
KDB (1943–1959) / [uporiad. Anatolii Kentii, Volodymyr Lozytskyi, Iryna Pavlenko]. – K.; Toronto: Litopys
UPA, 2002. – Kn. 2: 1946 – 1947. – 572 s.
Статтю подано до редколегії 10.04.2017 р.
Зразок довідки для авторів, що надсилають статті до редакції наукового збірника
«СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ВІСНИК».
Заповнену авторську довідку просимо надсилати у засканованому вигляді.
АВТОРСЬКА ДОВІДКА
Прошу опублікувати у збірнику наукових праць «Східноєвропейський історичний вісник».
статтю
______________________________________________________________________
назва статті (подавати малими літерами)
Відомості про Автора (зразок заповнення):
Відомості про
Автора:
Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання,
посада, назва установи / навчального закладу
Українською мовою
Іваненко Іван Іванович – кандидат історичних наук, доцент
кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка
Російською мовою
(Вказати відомості російською мовою)
Англійською мовою
(Вказати відомості англійською мовою)
Контактні
телефони автора,
E-mail, поштова
адреса
дом. адреса: Львівська обл., 82100 Дрогобич, вул. Шевченка, 90/4,
кв. 11
роб. адреса: Львівська обл., 82100 Дрогобич, вул. Лесі Українки,
46
тел. 066 33 45 123
dai1989@gmail.com
No відділення “Нової пошти” для отримання збірника
Авторам, які не мають наукового ступеня,
бажано заповнити відомості про наукового керівника
Прізвище
Ім’я
По батькові
Науковий ступінь
Вчене звання
Посада
Назва установи /
навчального закладу
Автор надає право редакції «Східноєвропейського історичного вісника» розміщувати свою
статтю повністю або частково у наукометричних та наукових базах, ресурсах відкритого доступу,
у мережі Інтернет
_______________________
підпис
Автор несе всю відповідальність за зміст цієї статті та факт її публікації.
Автор підтверджує, що в матеріалах статті не містяться відомості, заборонені до опублікування, і
тому стаття може бути надрукована у відкритому друці.
Автор підтверджує, що надані матеріали раніше не публікувалися і не передавалися для
публікування до інших видань, а також містять достовірну інформацію.
_________________________ __________________/______________/
Немає коментарів:
Дописати коментар